Чи не занадто міцна гривня?

Стаття авторитетного і обізнаного швейцарського журналіста про дещо дивну стратегію НБУ, котрий тримає стабільним курс гривні за допомогою постійних інтервенцій. Підозрілість стійкості нашої валюти постає ще очевиднішою за порівняння з розвитком курсу валют сусідніх, таких же "м'яких" економік, що і наша: починаючи з травня 2011 року, польський злотий утратив 24% проти євро та 14% проти долара США, угорський форінт - 23% та відповідно 13%, чеська крона 17% та 6% і російський карбованець 14% та відповідно 3%.

Більшість заслуханих автором експертів сходяться у думці, що дещо вільніший валютний коридор гривні уже давно на часі, і слід було б давно перейнятися завданням поступового його розширення.

Чого Рудольф Герман не пише у статті, то це справжньої причини боязкості офіційного Києва зробити такий крок - це побоювання паніки населення, яке у відповідь на найменший натяк на девальвацію кинеться скуповувати валюту, що може обвалити гривню набагато суттєвіше, ніж порівнювані вище валюти сусідів - вельми вірогідним може бути повторення у нас білоруського сценарію, що вельми небезпечно для рейтингів правлячих політсил з огляду на близькість парламентських виборів.

За нормальних умов і наявності більш-менш налагодженого діалогу й довіри між урядом і населенням, паніки можна було б уникнути - населення теж має таке-сяке уявлення про те, що коїться у світі, і могло б поставитися до девальвації, особливо поступової, з розумінням. Однак, не за цієї влади.

А тим часом, Арбузов продовжуватиме удавати, ніби нічого не відбувається. Доки не закінчаться валютні резерви.