СПІЛЬНО БАЧЕННЯ  ::  ІНОЗМІ
Переклади, аналітика, моніторинг - Україна (і не лише) очима іноземних ЗМІ
         Головна        
        Політика        
      Human rights      
  Міжнародні відносини  
        Культура        
          Спорт         
        Більше...       

Автор: valeriy.drotenko 
Поправки до Констутиції – зрада чи «Фінляднизація» по-українськи?
19.07.2015 8:45:01
 Ухвалення поправок до Конституції стосовно децентралізації та «особливого статусу» окупованих території Донецької та Луганської областей спричинилися до жвавих дебатів, а надто – «покарання» депутаток від «Самопомічі», котрі взяли, і як дурні проголосували добросовісно, тоді як багато хто «відморозився» чи демонстративно голосував проти. Цього разу я не утримаюся від того, щоб дещо не додати.

По-перше, як відзначають фахові юристи, поправки до Основного закону були симолічними й такими, що не тягнуть за собою далекосяжних наслідків. По-друге, цей символізм мав неабияке дипломатичне значення (про що свідчила присутність Нуланд і Пайєтта, стояння котрих над душею в наших добесних обранців мало переконувати їх, що це не «підстава» від якогось там Штайнмаєра чи Олланда, а реально необхідний документ, «ми ж вас не кинемо», і все таке).

По-третє, за цей закон не проголосували не лише ляшківці й «садівники», а й вілкули, добкіни й інша опоблочна шелупонь.

Проаналізувавши ситуацію та антураж, я дійшов до висновку, що ніщо не є новим – у явища, з яким нам (Україні) доводиться миритися, вже давно є ім’я – «Фінляндизація»: саме так назвали систему заходів та стиль зовнішньої і внутрішньої політики, що мусила її проводити Фінляндія у міжвоєнний період (з 1947 по 1989р.), аби догодити Совєтському Союзу і утримати значну частину суверенітету. Ці позірні «поступки» проявлялися не лише у здачі Сталіну доброго шмату фінських земель (Південно-Західної Карелії та Інгерманланду навколо Виборга, і ще дечого), а й демілітаризації власних територій, відмови від членстав в НАТО і Скандинавського торгівельного союзу, і т.д. (кому не лінь – почитає на «Вікіпедії»).

Сенс і причина для Фінляндії проводити таку політику була одна – надто переважаючі розміри, економічна й військова міць східного сусіда. Причому, Фінляндія тут була не одна – схожі риси прослідковувалися й у політиці ФРН, Австрії, Швеції (меншою мірою) та декотрих інших країн Західної та Північної Європи; аналогічною була політика Швейцарії в умовах навислої загрози з боку гітлерівської Німеччини. Причому, усі одностайно сходяться на думці, що Сталіну ніщо не заважало «звільнити» Фінляндію й долучити її якщо не до СРСР, до бодай до Варшавського блоку, але він цього чомусь не зробив. Зараз неозброєним оком видно, наскільки вірною виявилася ця тактика – оскільки стратегія була націлена на фактичний розвиток ринку, демократії та відповідний їм прогрес в усіх інших сферах життя Фінляндії; зараз добре відчувається різниця у розвитку Фінляндії та Естонії, не кажучи вже за інші країни колишнього соцтабору (чи України).

Щоб там не казали, рвучи на собі сорочки, наші квасні патріоти й мега-воїни, а вибити сепаратистів з Донбасу, звільнити одним махом Крим та усунути решту небезпек, що для нас містить існування Росії в нинішньому її вигляді, ми зараз не можемо – у нас для цього об’єктивно бракує військової та економічної міці. Більше того – доки в Раді сидять популісти типу Ляшка чи Садового, нам цю міць не світить здобути.

А якщо кому вважається, що це «остаточна зрада й здача Порошенком України Путіну», то ще раз верніться на вікіпедію й дочитайте статтю до кінця – у порівнянні з Фінляндією, нам ще є куди поступатися, зокрема:

-          Цензурування преси – приглушування будь-якої критики соціалістичного ладу;

-          Відмова від членстав у торговельно-економічних об’єднаннях (не лише ЄС, а й місцевих, скандинавських);

-          Зобов’язання вести торгівлю з агресором (зокрема, пригадую, як один бувалий працівник «Внєшторга» нахвалявся, як впарив фінам партію «Владіміровців» Т-25) – хоча фіни умудрялися й тут отримати більшу вигоду, ніж Совєти;

-          Ну і ще купа інших «приємних» дрібничок.

Панам же популістам, якщо вони всерйоз є патріотами, я б радив звернути увагу на ті елементи їхньої політики, котрі працюють якраз на послаблення нашої міці й, відповідно, ще далі у майбутнє відсувають наше повноцінне звільнення від Росії. Зокрема, Ляшку – на згубність низьких зарплат для держслужбовців, за які він так бореться: такий стан речей не дає можливості здійснити якісну ротацію складу держвідомств, а значить, що там продовжує сидіти «стара гвардія», відтак, реформ (як потрібні у кожному закутку нашого держапарату) ми не бачимо. Ну і, найвирішальнішим елементом, що допоможе наростити економічну міць, є податкова й (відповідно) бюджетна політика – чим радикальнішим буде скорочення податків (і бюджету), тим швидше люди відчують користь від Революції гідності, держава – відійде від залежності від зовнішнього фінансування, а армія – отримає кошти, такі необхідні на її модернізацію, так само як і бізнес активно зможе долучитися до неї передовими оборонпромисловими іноваціями.

 





Статистика
За країною
За мовою
За рубрикою
Про проект
Цілі проекту
Приєднатися
Як користуватися сайтом
F.A.Q.

Спільнобачення.ІноЗМІ (ex-InoZMI.Ruthenorum.info) розповсюджується згідно з ліцензією GNU для документації, тож використання матеріалів, розміщених на сайті - вільне за умов збереження авторства та наявності повного гіперпосилання на Рутенорум (для перекладів, статистики, тощо).
При використанні матеріалів іноземних ЗМІ діють правила, встановлювані кожним ЗМІ конкретно. Рутенорум не несе відповідальності за незаконне використання його користувачами джерел, згадуваних у матеріалах ресурсу.
Сайт є громадським ресурсом, призначеним для користування народом України, тож будь-які претензії згадуваних на сайті джерел щодо незаконності використання їхніх матеріалів відхиляються на підставі права будь-якого народу знати, у якому світлі його та країну подають у світових ЗМІ аби належним чином реагувати на подання неправдивої чи перекрученої інформації.
Ruthenorum/Спільнобачення Copyleft 2011 - 2014