Українська ілюзія
05.12.2013 2:03:00
Автор:
Юлія Галамай
«Давайте будемо відверті з собою та українцями.
В України немає шансів стати членом ЄС. Не допоможе жодна революція. Українці повинні
самі здійснити ряд болісних реформ, якщо не хочуть жити в розореній державі», -
пише публіцист.
Європа не хоче України. А точніше не хочуть її у своєму
колі справжні керівники Євросоюзу, тобто Німеччина. Французи і італійці давно повернулися
до Сходу спинами. Свою зацікавленість зосередили на просторі Середземного Моря.
На додаток зайняті власними бюджетними проблемами і просто не мають часу
займатися Україною. Гірше того, зацікавленість Центральною і Східною Європою
втратили також американці, поступово, хоча і послідовно зменшуючи свою
присутність і втручання на Старому Континенті.
Не без
згоди німців
Важко позбутися враження,
що польський міністр Радослав Сікорський сприймає українців як скорумповану
банду, яка хоче Європу «розвести на гроші». Таким чином він публічно виражає те,
що думає Німеччина, яка ніколи не відважаться цього відверто сказати.
Східна політика Берліна зрозуміла.
Програма «східного партнерства» виникла для того, щоб не наражати на небезпеку інтереси
Москви. Коли Володимир Путін зрозумів, що домовленість між Києвом і Брюсселем
йде занадто далеко, витягнув батіг і пряник. Брюссель не був здатний перебити
пропозиції Кремля. Не тому, що не мав свого пряника, а тому, що Берлін дотримує
угод, складених з Москвою.
Нічого не навчив нас саміт
НАТО у Бухаресті в 2008 р., коли саме німці зробили все, щоб не ухвалити Плану
Дій на користь Членства для України. Всіляких ілюзій поляків і українців повинне
було ще тоді позбавити читання 185-сторінкової коаліційної угоди нового
німецького уряду. У розділі, присвяченому розширенню ЄС, немає ані слова про
Україну. І не тільки в цій главі, але в цілому документі!
Без згоди Німеччини позиція
України не зміниться ні на крок. Тим часом Варшава нічого не робить для того,
щоб змінити відношення Берліна в цьому питанні. Більше того, взиваючи Німеччину
до лідерства, дає їй необмежені повноваження в європейській політиці. Бо слід
розуміти сенс відомого виступу міністра Сікорського, виголошеного в листопаді
2011 р. у Берліні. Або - або: або ми схвалюємо європейське лідерство Німеччини,
або ми є адвокатом України.
Багато вказує на те, що на
нашому (польському) східному кордоні Німеччина будує нову залізну завісу. Всі
зацікавлені прагнуть це бачити. Тільки не ми. Не випадково, що тільки поляки в
неділю на Майдані підтримували українців.
Подарунок для Путіна
Чи зазнали ми поразки на
цілій лінії? Необов'язково. Спробуймо сформулювати наш найважливіший інтерес по
відношенню до України. Є ним її суверенітет. Членство в ЄС по відношенню до
цієї справи вторинне. Повинно нас воно (членство) хвилювати лише на стільки, на
скільки гарантуватиме її суверенітет. Незалежність України має для нас двояке
значення. Унеможливлює реституцію(відновлення) імперії для Росії і творить
своєрідну буферну зону, відділяючу нас від потенційного ворога.
Оскільки Київ не має шансів на інтеграцію, завданням
Варшави повинне бути зміцнення і стабілізація ситуації на Україні. Очікування революції
- це штовхання Києва в лапи Путіна, який при цій нагоді вб’є одним пострілом
двох зайців. Дасть наступний чудовий аргумент Німеччині і Заходу, що українці
не дозріли, щоб увійти до їх ексклюзивного клубу. Зрілих же демократів
характеризує демократичний спосіб зміни влади. І найважливіше - коли Янукович і
його група встануть обличчям до обличчя з опозицією, то Путін рано чи пізно
стане реальним арбітром і арбітром в Україні.
Ми повинні це усвідомлювати, оскільки хочемо
реалізовувати в Україні свої - а не російські - інтереси. Замість підтримувати
опозицію і обіцяти їй синицю в небі, повинні самі діяти розумом і намовляти до цього
українців. У нашому інтересі є стабілізація ситуації в Україні, а отже компроміс
між владою і демонструючою опозицією. Не вірмо переказам ЗМІ. Ані Янукович не є
таким слабким, ані опозиція є такю сильною, як би то здавалося на підставі
картин з центру Києва. За Януковичем стоять потужні інтереси олігархів,
української бюрократії і звичайних громадян, які почуваються більш росіянами,
ніж українцями. Їх однак в телевізорі ми не побачимо. А це зовсім немала група.
Революційне коротке замикання буде довготривале і
спричинить повну дестабілізацію України. Драматичний економічний стан приведе
до краху державних фінансів. Україна стане розореною державою. Такого перебігу
подій точно немає в наших інтересах, але є у Москви.
Сьогодні прозахідним українцям здається, якщо скинуть
Януковича, то опиняться в Європі. І в їх державі наче за порухом чарівної
палички запанує свобода і добробут. А це неправда. Україна знаходиться в
драматичному економічному стані. А опозиція подібно до влади – як виглядає на
даний час - не має ані програми реформ, ані бажання на їх реалізацію.
Розум
на противагу серцю
Потрібно керуватися розумом, а не рефлексом серця. Не
намовляймо до революції, але до політичного компроміс. Він є умовою проведення
необхідних господарсько-суспільних реформ. Без них Україні погрожує фінансова
неспроможність. Потім спробуймо спонукати наших партнерів Євросоюзу до
підтримки цього наміру. Тільки таким чином ми допоможемо Україні захистити
суверенітет.
Автор
є істориком філософії. Як експерт в галузі міжнародних взаємин працював в
Канцелярії Президента, Міністерстві Закордонних Справ, а також Канцелярії
Голови Ради Міністрів
Автор: Єжи Дудек