Wizz Air б’є Ryanair його ж улюбленим прийомом
11.07.2017 13:00:00
Автор:
Валерій Дротенко
Раптово, Ryanair викреслило Україну зі своїх планів, але тут
же отримали відповідь акцією, що доти вважалася фірмовим прийомом ірландської
компанії: конкуруючий Wizz Air
запропонував «евакуаційні рейси» для пасажирів, що вже встигли придбати квитки
на ірландські літаки.
Тим, кому ще
невідомо, але цікаво дізнатися, настільки жорсткою є конкуренція на
європейському ринку авіаперевезень, щойно було показано наглядний приклад. Два
лоукостера – Ryanair та
Wizz Air, - вели
маркетинговий двобій за Україну, котрий іноді приймає чудернацькі повороти.
Один з них, Ryanair, увечері
понеділка, мов грім серед ясного неба, оголошує про скасування анонсованих
раніше у своєму зимовому розкладі українських напрямків. Про справжні причини
такого повороту слід лише здогадуватися, але цей приклад демонструє, до яких
жорстких викрутасів здатні удатися лоукостери у своїй боротьбі з летовищами за
отримання найсприятливіших для них умов. За словами авіаперевізника, київське
летовище «не дотримується даних обіцянок». Мовляв, летовище захищає,
передовсім, «дорогих перевізників на кшталт МАУ», йдеться у письмовому
поясненні авіакомпанії. Що ж до справжніх претензій, що їх має Ryanair до керівництва київського летовища, у Дублінській штаб-квартирі замовчують.
І, буквально за
кілька годин потому – вдалий хід від конкурентів: Wizz Air, один з провідних східноєвропейських лоукостерів, оголошує про «рятівні
рейси» для тих пасажирів, котрі вже встигли придбати квитки на заплановані
рейси Ryanair зі Львова на
Берлін. Подібні ж пропозиції буде висунуто й щодо інших скасованих напрямків,
за «рятівним тарифом» від якихось там 25 євро, як повідомляється у новині. «Цим
жестом ми підкреслюємо нашу відданість Україні та її пасажирами», - цитата зі
звернення Ґеорґа Міхалопулоса, операційного директра Wizz Air (на фото - "Віззейр б'є у святковий барабан з нагоди цієї перемоги над Ryanair", фото - Reuters).
Цим жестом Wizz Air застосовує точнісінько такий же прийом, котрий доти вважався фірмовою
фішкою Ryanair: у минулому, ірландці частенько піарилися
на подібних «рятівних» акціях, коли у їхніх конкурентів виникали проблеми –
страйки чи будь-що інше.
Хоча, навряд чи Ryanair сильно «зачепить» ця витівка
конкурентів: у керівництва є «план Б» для тих літаків, що початково
призначалися для України, і називається він «Німеччина». Саме тут ірландський
перевізник має намір, згідно з офіційними заявами, масивно зростати та
збільшити свою частку на ринку з менш, ніж 5% до 20%. З Києва Ryanair планував літати з кінця жовтня до Лондону
(Станстед), Стокгольму, Манчестера та Ейндховену, зі Львову – до Берліну
(Шьонефельд) та Меммінґену. Однак, цьому не судилося бути, адже київське
летовище продемонструвало, що «Україна -
недостатньо розвинена чи надійна локація», у котру б Ryanair готовий був інвестувати задля розбудови
коштовної авіапотужності, - заявив комерційний директор компанії Дейвід О’Брайен.
***
Саме в процитованій
заяві комерційного директора, наведеній у попередньому абзаці, слід, на думку
редакції, шукати ключі справжній ґрунт несподіваної для всіх відмови Ryanair працювати в Україні: небажання (чи
брак можливостей?) інвестувати в інфраструктуру приймаючої країни, а бажання
отримати, хай менший, але гарантованіший та швидший зиск шляхом банального
розширення на уже підготовленому ринку.
Як про це
свідчить тон статті, несподівана зміна ірландцями рішення може, по-перше, не
бути такою вже несподіваною для самого перевізника, по-друге – є не вельми
етичним «викрутасом» з точки зору звичаїв цього, хай навіть жорсткого й не
вельми «аристократичного» ринку лоукостерів.
Тому, українській
публіці та керівництву держави (особливо міністерству інфраструктури) не слід
рвати на собі волосся, посипати голово попелом та негайно братися «рубати
голови» тих бідолах (керівництво летовища «Бориспіль»), котрих пронозливе
керівництво Ryanair виставляють
крайніми, вочевидь, зловживаючи своєю незрівнянно більшою маркетинговою
потужністю, ніж керівництво будь-якої української державної компанії у нинішній
час всезагального громадського скепсису та апріорної недовіри до будь-чого
державного. Хоча, можливо заміна менеджменту летовища піде йому на користь: зокрема, було б непогано, щоб кавові автомати почали видавати здачу, а обмотувальники багажу були, м'яко кажучи, привітнішими - це так, для початку.
Не випадково, що
у тій-таки статті «Гандельсблатт» також наводить перелік 15 найкращих європейських лоукостерів – ніби натякаючи
українцям, що на Ryanair-і
світ клином не зійшовся: вибір багатий і не варто втрачати елементарну гідність
та знати собі ціну керуючись прикладом лише одного примхливого авіаперевізника.
Так само як і,
вочевидь, варто прискорити реформування цього летовища зокрема, як і всієї
галузі загалом – бо поки що обґрунтованих претензій до менеджменту летовища
явно більше, ніж надуманих чи сумнівних, відтак, ризик піар-беззахисності
України перед будь-якою іншою подібною компанією та, відповідно, повтору такого
ганебного випадку, лишатиметься високим.
Прикметно також,
що у цьому матеріалі німецької «Гандельсблатт», котра є одним з
найавторитетніших європейських бізнесових видань і її не випадає запідозрювати
у лояльності до української держави чи, тим більше до менеджменту ДП МА «Бориспіль»,
жодним чином не коментує репутацію української сторони.